Урочиста лінійка «З Україною в серці» до Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні

"Герої не вмирають!"... 

Саме цими словами Україна проводжала 

в останню путь своїх синів та дочок. 

Тих, хто загинув за свою країну, 

за свій народ. Знову від нас пішли найкращі. 

Ті, для кого "справедливість", "гідність",

 "свобода", "Україна" були не просто словами,

 а сенсом їх життя...

19 лютого 2016 року учні нашої школи під керівництвом директора Мохнацької В.Й. та заступника директора з виховної роботи Мельничук Н.Ф. зібралилися на лінійці, аби пом'янути тих, хто заплатив дорогою ціною за майбутнє України. Лінійку провели з метою вшанування пам`яті Героїв Небесної Сотні, відзначення величного подвигу і героїчних подій Революції Гідності.

Розпочався захід урочистим виконанням Гімну України та хвилиною мовчання. Далі вчитель трудового навчання школи Денько Галина Михайлівна розповіла присутнім про криваві та до сліз жахливі події на Євромайдані, адже разом із сином Дмитром (нашим випускником) були учасниками Його. Зараз Галина Михайлівна - волонтер Львівського обласного координаційного центру "Допомога Фронту".  Під час лінійки учні 7-А класу Тітаренко Соломія, Гадьо Анастасія та Сакавчак Анна декламували вірші, присвячені подіям Майдану, а також прозвучала авторська поезія Христини Гунчак у її прочитанні ( 9-А кл.).

  "Рідна Україна"

Ми вас, перевертні, терпіли довгі роки...

Терпіли все:приниження та бідноту.

Ви думали:ми кволі та не в змозі 

Країну рідну захистить свою.

Ви думали: раз армії не буде, 

То Україну зможете забрать.

Та враз усі піднялись люди,

І Україну не захотіли віддавать.

Прийшла війна, нещадна і безжальна, 

Солдат вбивали, брали у полон.

Ще наче вчора все було нормально-

Сьогодні вже вся зброя біля скронь.

А мати вже не може стримать сльози 

І молить Бога, щоб їй сина повернув.

А сина вже нема-світ цей залишив, 

За нашу незалежність він в небеса пішов.

Не вірить мати та все дзвонить сину,

А слухавки ніхто не підійма.

І всі їй кажуть:"Він помер за Україну, 

Герой він!"-та це поосто лиш слова...

Чому ж життя таке несправедливе?

Чому життя у нас тае сумне?

Чому Вкраїна вже не є щаслива?

Питання надто вже складне..

Проходив час, всі вірили у краще 

І думали, що новий президент 

Вкраїні принесе лише удачу 

Але війна іде ще дотепер!

Ми знаєм-час іще настане, 

І плакати не будуть матері,

А наші діти житимуть у мирі

На вільній, процвітаючій землі!!!

На закінчення лінійки усі присутні спільною молитвою під керівництвом с. Ольги та Кобилецької О.Ю.,вчителя християнської етики, вшанували загиблих на Майдані та під час Революції Гідності!!!

Герої не вмирають!!!