"Герої не вмирають...
Просто йдуть..."
Просто йдуть..."
Було Холодно й мрячно.
Без сонця.
Без відчуття страху.
З розумінням необхідності.
З усвідомленням: хто ж, якщо не Ти.
З Гідністю.
І за мить вогнем обпекло груди. Так раптово. Так швидко. Так назавжди.
І небо плакало, кличучи Сотню відважних.
Ми пам'ятаємо, ніхто не забутий!
Без сонця.
Без відчуття страху.
З розумінням необхідності.
З усвідомленням: хто ж, якщо не Ти.
З Гідністю.
І за мить вогнем обпекло груди. Так раптово. Так швидко. Так назавжди.
І небо плакало, кличучи Сотню відважних.
Ми пам'ятаємо, ніхто не забутий!
Немає коментарів:
Дописати коментар