...Неможливо повірити, важко збагнути...

Сьогодні наша школа зазнала величезної втрати....

Під час перебування на лікуванні у м. Києві померла  вчитель української мови та літератури Волинець Галина Володимирівна (08.09.1968 - 02.02.2015 р.)

Колектив школи висловлює щирі співчуття рідним та близьким Галини Володимирівни. Розділяємо біль, горе і сум усієї шкільної громади, яка втратила талановитого Вчителя, Патріота, Людину, що зробила багато добрих справ для своєї рідної Школи.

Пам'ять про Неї завжди житиме у наших серцях.  Вічна Пам'ять!

Олексюк Любов Миколаївна, вчитель української мови та літератури :

«Галина Володимирівна була найкращим керівником, яка віддала всю свою любов, теплоту, здоров’я учням, колегам, школі…»

Кривошей Ольга Анатоліївна, вчитель світової літератури:

«Вона була для всіх Другом, зі щирим ставленням до кожного. Завжди знаходила для усіх усмішку, слово, пораду. »

Сулятицький Іван Васильович, член батьківського комітету 11-Б класу:

«Сумуємо, бо зі справжнім педагогом втратили опіку, що вміла підійти до кожного, вела по житті, вчила вибирати свій шлях і сприяла, аби кожен учень міг себе реалізувати…»

Новіцька Наталя Миколаївна, вчитель української мови та літератури :

«У моєму серці глибокий біль і жаль від втрати близької подруги, колеги, педагога, Людини з великої літери…»

Мельничук Наталя Федорівна, ЗДВР, вчитель української мови та літератури :

«Скромна, виконавча, не любила слави і почестей, тихою ходою, з посмішкою, але з відкритим гарячим для всіх серцем, навчала дітей, розділяла чужі проблеми, але забувала про свої…»

Федорович Ольга Володимирівна,ЗДНВР, вчитель біології:

«Педагог з великої букви, світла душа, вірна подруга для дітей і чоловіка. Відійшла у вічність до зустрічі з Богом. Хай Господь Бог приведе Їі в свій небесний рай…Сумуємо, плачемо і будемо довго плакати»:

Білокура Наталя Ігорівна, вчитель української мови та літератури :

«.....Неможливо повірити, важко збагнути, в голові не вкладається... Для мене,молодого вчителя, Галина Володимирівна була і залишиться світилом…До Неї я йшла на пораду та розраду… Я не соромилася питати те, чого не знаю…Втрата неймовірна…Галина Володимирівна тихо працювала, тихо пішла до лікарні і тихо відійшла у вічність… Сумую і плачу разом зі всіма. Вічна пам’ять…»